”крањна

¬≥траж ≥стор≥њ у погл¤д≥ в≥к≥в.
’тось в≥чн≥сть перекрутить на початок,
ј хтось зриваЇ ¤блука-з≥рки
« дерев-хмарин, хоч важко њх д≥стати.
—орокою минуле прол≥таЇ.
“и бачиш в ньому добре ≥ погане,
як час у неб≥ день на н≥ч м≥н¤Ї,
«амерзлий сон з приходом сонц¤ тане.
„и бачиш ти, ¤к св≥т намисто губить?
≤ кожен з нас бере соб≥ перлину,
≤ кожен з нас свою перлину любить -
Ќе можна ж не любити Ѕатьк≥вщину.
∆итт¤ минаЇ з заходу на сх≥д.
ћандруЇ сонце кулькою калини,
ўоб залишити журавлиний сл≥д
¬ л≥топис≥ моЇњ ”крањни.