“воЇ пробудженн¤ зимою

—н≥жок пухнастий пада за в≥кном,
ј ти - в теплесеньк≥й к≥мнат≥.
’тось ще спить м≥цненьким сном,
Ѕагато ж б≥гають в халатах.

¬стаЇш ≥з л≥жка, холодно тоб≥,
¬≥д холоду легенький треп≥т.
Ќадвор≥ сонечко встаЇ,
¬же чути н≥жний його шеп≥т.

≤ ти наповнений наснаги
≤ сил на новий день
Ѕадьоро й впевнено у св≥т загл¤неш,
“а голосно промовиш:
"ƒобрий день!"