***
Елфі
Сльоза тече, і я пірнаю
В водоворіт твоїх очей.
Сестрице, відчаєм незнана,
Я знаю точно, що ти є.

Нехай всі кажуть: не існує!
нема! не було! ти сама!
Я поклик твій крізь прірву чую.
Вночі так важко помирать…

Сорочка вимокла росою,
Мій сон торкнувся твого сну.
Я знов встаю, іду до бою
І вибираю нову путь.

Вона вже точно приведе до тебе!
Помилка сталася, та що вже нарікать?
Ми народились ТУТ - так було треба,
Щоб перешкоди нам нові здолать…
/до "Редорміо"/