Вона (померла)

Вона померла не від болю та розпуки.
Не від убивці злого цей лишила світ.
Не від хвороби опустились її руки
В шістнадцять юних і таких квітучих літ.

Вона була, мов ніжний ангел, добра й щира.
Казали всі: "За тебе кращої нема".
До всіх терпляча, тепло-лагідна і мила.
В її очах яскрава іскорка жила.

Але не витримало серце - і зомліло.
Іскра погасла. Зупинилося життя.
Душа навіки в біле небо полетіла
Як символ вічності й німого каяття.

Але ніхто із тих, кого вона любила,
І не помітив, що уже її нема.
Не від хвороби вона світ цей залишила,
А лиш від того, що самотньою була.

25.02.2000р.