Запитай ти якось ненароком,
Про думки, що хвилюють мене.
Що дорожче мені з кожним роком,
Хто у серці моєму живе?..

Запитай ти якось ненароком,
Що бере часова течія
Своїм бурним, невпинним потоком
Від мого молодого життя.

І можливо, не тими шляхами
Я так марно і довго блукаю,
У безкрайньому морі людському
Свою мрію святу я шукаю.

Милий твій погляд відчую,
і риси впізнатиму всі,
Які не належать тій мрії -
Вони всі належать тобі!