Колискова

Механічно закрий металеві повіки дня,
попроси тепла у далекої зорі,
забудь про тривоги, просто спи...
Нехай тобі співає колискову
розбишака-вітер,
а сіре каміння стане твоїм ложем...
Та тиша грози порушить твій спокій,
ти так і лежатимеш
і бачитимеш крізь
прозорі вії
ранок наступного дня...